Яка технологія може сформувати імідж української IT-індустрії в світі?

В останні роки ми спостерігаємо пожвавлення ринку розроблення програмного забезпечення в Україні і зростання інтересу до розміщення інженерних проектів у нашій країні. Але чи достатньо мати репутацію хорошої кузні кадрів для довгострокового успіху на глобальному ринку?

Чи потрібна українській IT-індустрії своя унікальна спеціалізація на глобальному ринку, і якщо так, то яка? Це дискусійне питання, на яке навряд чи може бути однозначна відповідь. Насправді не так багато країн мають свою унікальну нішу на ринку високих технологій (як виробництво в Китаї або 3D-друк в Німеччині), але, можливо, Україні якраз варто над цим задуматися?

На перший погляд, українська сервісна IT-індустрія вже повернулася до докризових темпів зростання – в першому півріччі 2017 валютна виручка збільшилася на 18,3% в порівнянні з попереднім роком. Сектор розроблення програмного забезпечення зростає швидше за всіх експортні галузі. Індустрія генерує не менше 3% ВВП країни, а в її активі – більше 120 000 IT-фахівців.

Але такий масштаб може дивувати, тільки якщо ми обмежуємося українським контекстом. За прогнозами Gartner, тільки в 2017 році видатки на IT-сервіси у всьому світі досягнуть 3,5 трильйона доларів. Тому глобальний попит на розроблення програмного забезпечення відкриває перед нашою IT-індустрією нескінченні можливості.

Як їх реалізувати?

На мою думку, є два шляхи, які повинні розгортатися паралельно.

Перший – екстенсивний – це збільшення кількості IT-фахівців. Відомо, що ключовим активом в IT-індустрії є саме інженери. Тому чим більше кожен рік буде випускатися кваліфікованих IT-фахівців, тим швидше зростатиме ринок. Вже зараз наша система технічної освіти не встигає за темпами індустрії – нинішнє зростання IT-ринку вимагає близько 20 тисяч нових інженерів, в той час як щороку випускається близько 16 тисяч випускників IT-спеціальностей. Але це тема для окремої статті.

Другий – інтенсивний – полягає в створенні більшої доданої вартості в проектах. І саме на ньому я хочу зупинитися докладніше. Адже чим більше буде частка комплексного і складного інжинірингу в портфоліо українських IT-компаній, тим більше доданої вартості створить кожен український інженер, і тим більше сприятиме розвитку української економіки.

Як цього досягти?

Відповідь одна – накопичена експертиза.

Відходить у минуле модель, коли, щоб почати співпрацю з клієнтом, IT-компанії було достатньо мати необхідну кількість фахівців з певної мови програмування (наприклад, C++ або Java). Що зараз цінується найбільше, так це досвід застосування конкретних технологій для певної індустрії – скажімо, вміння використовувати аналіз великих даних для сфери роздрібної торгівлі, практичні знання про медичні стандарти, які використовуються для проектування медичних пристроїв.

Саме так розвиваються лідери української IT-індустрії, які формують експертизу в певних технологіях і бізнес-доменах, інвестують у власне R&D, відповідають за повний цикл розроблення цифрових рішень і відповідно притягують, як магніт, іменитих клієнтів з усього світу.

А що, якщо таку модель перенести на весь український IT-ринок?

Коли компанії з різних індустрій і різних частин світу будуть знати, що українські інженери вміють найкраще працювати з необхідною для них технологією в певній індустрії, і що у нас є розвинена екосистема з багатьох компаній, то неодмінно будуть звертатися саме до нашої країни.

Залишилося одне запитання: які технології та індустрії найбільш багатообіцяючі в «середній і довгостроковій перспективі»?

Питання непросте, технології з’являються і зникають, індустрії трансформуються з величезною швидкістю, країни конкурують одна з одною, створюючи більш привабливі умови і копіюючи досвід сусідів. На мій погляд, в подібній ситуації слід вибрати технологію, яка застосовується в широкому спектрі індустрій, досить складну для конкуренції і одночасно мало залежну від сфери застосування. Таких ніш трохи, однією з них можна назвати embedded-розробку, яка поступово проникає в різні галузі і допомагає створювати «розумні» речі: побутові прилади, медичне обладнання, автомобілі та багато іншого. Embedded-напрям у майбутньому має всі шанси стати ключовою спеціалізацією України на глобальному ринку.

Емпіричний закон Мура, який передрікає подвоєння числа транзисторів на мікросхемах кожні 2 роки, продовжує працювати. З кожним десятиліттям мікропроцесори стають все менше, при цьому більш продуктивними і енергоефективними. Наші комп’ютери набрали швидкість, з’явилася величезна кількість смартфонів і планшетів, які ми використовуємо щодня. Але також, іноді непомітно для більшості, відбуваються значні зміни в розробленні різних мініатюрних «розумних» пристроїв.

Робота з вбудованим програмним забезпеченням – це здатність помістити софт в ті фізичні речі, які оточують нас у повсякденному житті. Саме так стають “розумними” автомобілі, побутові прилади, різні wearables, складні пристрої для медичної, аграрної, виробничої і десятків інших індустрій. Зрештою, без embedded-програмування неможливий і ще один високотехнологічний тренд – інтернет речей.

Активізація стартапів, які створюють власні розумні пристрої на kickstarter та інших краудфандингових платформах – прекрасна ілюстрація трансформації, що відбувається. Паралельно розвиваються платформи зі створення мініатюрних мікропроцесорних рішень на кшталт Arduino і Raspberry PI, де ви можете створити величезну кількість власних мікроприладів без необхідності самостійно проектувати системні плати і паяти мікросхеми.

Кілька десятиліть тому для розроблення таких продуктів були необхідні великі інвестиції, наукові центри, детальні знання в мікроелектроніці, зараз же ці технології доступні ентузіастам і звичайним підприємцям, які можуть створити з компонентів буквально будь-яку побутову техніку.

За прогнозами Gartner, 8,4 мільярда підключених до інтернету речей будуть використовуватися у 2017 році (31% зростання у порівнянні з 2016), а в 2020 – близько 20 млрд. Ось чому це дуже перспективний ринок, і в Україні є передумови, щоб стати лідером в розробленні embedded-систем:

• Традиційно сильна інженерна школа на стику програмування, радіоелектроніки та схемотехніки в українських університетах. Робота з “прошивкою” – це завжди вирішення складних інженерних завдань, що вимагають вміння враховувати безліч нюансів, пов’язаних з конкретним “залізом”. І українські фахівці дуже добре з цим справляються.
• В Україні вже є експертиза в цій сфері. Безліч проривних технологій для компаній з різних індустрій – автомотбільна індустрія, телеком, медицина та інші – зобов’язані своїй появі українським embedded-розробникам, а кілька українських IT-компаній увійшли до рейтингу світових лідерів в розробленні вбудованих програмних систем аналітичної компанії Zinnov в 2016 році.
• Створення embedded-систем – це складні й високомаржинальні проекти, тому цікаві як для інженерів (прості проекти не дають їм повністю реалізувати свої навички), так і для IT-компаній, які готові інвестувати в створення готових рішень.
• Вбудоване програмне забезпечення – важлива складова багатьох українських стартапів, які вже завойовують іноземні ринки: в сфері розумного житла (пристрій для дистанційного спостереження за тваринами Petcube, розумні охоронні системи Ajax, система моніторингу споживання електроенергії Ecoisme), агросекторі (технології дистанційного зондування посівних площ AgriEye, дрони від Drone.ua) тощо.
• Ринок також демонструє підвищений інтерес до комерційних продуктів з embedded-розробкою та інтеграцією з різними платформами. Якщо років десять тому гучні покупки і злиття в сфері IT стосувалися тільки пошукових систем і компаній, які створюють програми та веб-сайти, то зараз в попиті ті, хто виробляють кінцеві IT-продукти. Наприклад, ще кілька тижнів тому Amazon придбала Ring Labs за 1 млрд доларів. Київський офіс цієї компанії налічує кілька сотень інженерів. Її продукти мають широку функціональність щодо інтеграції з реальним апаратним забезпеченням і багатоплатформенність. Таку тенденцію можна вважати хорошим знаком для локального IT-ринку і приводом подивитися на Україну як на країну з сильною embedded-експертизою.

Що в силах гравців IT-індустрії, так це системна робота над професійним розвитком наших інженерів. GlobalLogic, наприклад, проводить безкоштовні навчальні курси як для студентів, так і вже досвідчених фахівців, а також організовує щорічну Root Linux Conference для обміну досвідом з іншими компаніями. Крім того, важливо розповідати про створені в Україні embedded-розробки світу – як на рівні окремих IT-компаній, так і профільних асоціацій, і кластерів.

Вірю, що ніша embedded допоможе українській IT-індустрії сформувати свій унікальний імідж на глобальному ринку, а потужна спільнота розробників і накопичена IT-компаніями експертиза допоможе як залучати нових клієнтів в країну, так і сприяти створенню нових українських стартапів.

Андрій Яворський, віце-президент з інжинірингу, GlobalLogic